Попри те, що законопроєкт №1031, який повертає покарання за незаконне збагачення, був ухвалений, на його шляху стояло чимало перешкод. Так, на етапі розгляду в Антикорупційному комітету, до нього намагалися внести зашкварні правки.
Сергій Власенко хотів звільняти чиновників лише після вироку суду в кримінальній справі, а не за визнання активів необгрунтованими в цивільній конфіскації
Ярослав Дубневич пропонував ускладнити притягнення до кримінальної відповідальності (хотів прибрати можливість покарання за випадки, коли чиновник набуває майно у володіння, або унеможливити покарання за “безоплатне володіння майном” – навіть коли воно необґрунтоване. Також пропонував забрати з переліку необґрунтованих активів випадки, коли чиновнику просто так “прощають” кредити і позики).
Василь Німченко пропонував забрати справи про цивільну конфіскацію з юрисдикції Антикорупційного суду.
А нардепи Ігор Фріс та Олександр Матусевич пропонували у справавах про конфіскацію необгрунтованих активів не арештовувати інші активи відповідача, якщо неможливо заарештувати необґрунтовані активи.
На отримані кошти ми готуємо цільову кампанію у Facebook і розповідаємо виборцям про корупційний зашквар вибраного ними народного депутата або партії. Усі учасники проекту отримують звіт щодо витрат.
Наша мета — змусити народних депутатів нести політичну відповідальність за те, що вони роблять у Раді: які закони реєструють та як за них голосують.
Для цього потрібна обізнаність виборців, адже саме від них залежить доля зашкварених під час наступних виборів — ці нардепи або і далі залишаться в своїх кріслах, або нарешті піймають облизня.